СТАТТІ, ПУБЛІКАЦІЇ, ЛЕКЦІЇ

 Всі публікації   Рубрики   “Духовність”


Безмовні свідки історії

23 січня 2007 р. | Автор/джерело: Світлана КЛОС, «Високий Замок»
 25883

У віртуальній колекції тернопільського вченого є хрести часів Київської Русі.

Кількадесят старовинних хрестів різних історичних епох має у своїй віртуальній колекції тернополянин Василь Ільчишин. На фото у його комп’ютері зафіксовані рідкісні зразки християнських символів, які були встановлені на території сучасної Тернопільщини ще за часів Київської Русі. Хрести працівник Тернопільської обласної інспекції з охорони пам’яток історії та культури фотографує і досліджує під час наукових експедицій.

Своє неординарне захоплення Василь Ільчишин пояснює так: давні хрести, як і інші старожитності, є пам’ятками історії, безмовними свідками поширення на нашій території чужоземних культур. Хіба це не цікаво? Але до 2000 року ніхто серйозно не займався систематизацією та обліком цих пам’яток. У молодого історика таке бажання є. Джерелом інформації для нього стає будь-яка дрібниця і навіть легенди, що передаються поміж людей із роду в рід.

- Місцеві жителі розповідають про деякі хрести історії, яким понад сім століть, - говорить Василь Ільчишин. - Біля райцентру Шумська, колишнього княжого міста, є три давні, ще XIV століття, хрести русько-литовської доби. Про один із них існує цікавий переказ. Нібито якась шумська красуня влаштувала для двох претендентів на її руку змагання, але під час ґерцю трагічно загинули і кавалери, і дама. На місці їхньої загибелі і встановили масивний кам’яний хрест. Історія цікава тим, що її можна домислювати - як загинули, чому? А вік хреста ми визначили з допомогою подібного символу із Пересопниці...
Той факт, що християнські кам’яні витвори з’явилися у нашому краї лише через кілька віків після хрещення Русі, свідчить про міцні язичницькі традиції місцевого населення. У XII-XIII століттях на могилах люди клали звичайні кам’яні плити. Якщо хрести княжої доби мали просту, з прямими поперечинами форму, то пізніше з’являються більш складні вироби. В околицях села Башуків Кременецького району зустрічаються кам’яні плити із класичними, викарбуваними на їх поверхні, хрестами XVI - початку XVII ст. Для XVII століття, періоду козаччини, вже характерні хрести у формі мальтійського ордену. Такі, з написами кирилицею, збереглися на Козацькому цвинтарі у Кременці, біля гори Горловиці у Малих Вікнинах Збаразького району, селі Ниркові Заліщицького, Вовчківцях Зборівського. На початку XIX ст. “мальтійських” хрестів уже не ставили. У XVII столітті умільці освоюють також техніку заокруглень у вигляді листка на кінцях хрестових рамен. Подібні хрести з пісковику є біля старої церкви у Сухоставі Гусятинського району. Селяни час від часу їх ретельно забілюють вапном, а це, каже Василь Ільчишин, найстрашніше для дослідника.

На старому цвинтарі у Шманьківцях Чортківського району стоять символи складної форми: на поверхні типового православного хреста з напівкруглими раменами вирізьблено хрест готичної форми. Це про свої права з XVIII століття заявляє католицизм. Період полонізації вніс у форми хрестів багато вишуканих елементів. Зразки цих новацій можна досі побачити у Новому Селі Підволочиського та Підгорі Теребовлянського районів. Єдиний давній і густо списаний літерами хрест має Тернопіль. Його встановив на одній із вулиць міщанин на честь зцілення від тифу у 1770 році.

... Хрести є не лише атрибутами поховального обряду. Вони здавна виконують функції оберегів. Самотні, часто безіменні хрести стоять на роздоріжжях, посеред поля, під лісом, захищаючи людей від впливу нечистих сил. Кілька років тому на в’їздах у Тернопіль з чотирьох сторін установили чотириметрові хрести-обереги, і з того часу, як помітили люди, природні катаклізми дошкуляють місту менше...

 Повна версія


 ДО ТЕМИ:

 Facebook
 Коментарі