СТАТТІ, ПУБЛІКАЦІЇ, ЛЕКЦІЇ

 Всі публікації   Рубрики   “Духовність”


Патріарх Філарет готовий перейти на новий стиль

25 грудня 2006 р. | Автор/джерело: Анатолій МАРЦИНОВСЬКИЙ, «Газета по-українськи»
 23872

Проте це може зашкодити створенню єдиної помісної церкви.

Сьогодні у переважній частині християнського світу Різдво Христове. Тепер тривають традиційні різдвяні канікули, які завершаться після Нового року.

Різдво святкують 25 грудня не тільки католики та протестанти, а й багато православних церков — у Болгарії, Румунії, Греції, Польщі. Зрештою — Константинопольський патріархат.

— Україні теж доцільно святкувати Різдво за новим стилем, — вважає професор Київської духовної академії Української православної церкви Київського патріархату Дмитро Степовик, 68 років. — Я знаю думку з цього приводу Його Святості Патріарха Філарета. Він каже — готовий перейти хоч завтра. Хоча й вважається людиною й богословом дещо консервативним.

Різнобій у святкуванні християнами Різдва та інших церковних свят розпочався після заміни юліанського календаря григоріанським. За наказом Папи Григорія XII 1582 року після 4 жовтня настало 15 жовтня. Календарна реформа була спричинена тим, що юліанський календар дає похибку в 1 день на 128 років. Отож католицька церква це відкоригувала. На новий стиль відразу ж перейшли Італія, Іспанія, Португалія, Польща, Франція, Литва та інші католицькі держави. Але Константинопольський патріархат до нововведення Риму поставився вороже. А відтак і всі орієнтовані на нього церкви візантійського обряду та країни, де домінувало православ’я.

Проте у XX столітті всі православні держави та більшість помісних православних церков перейшли-таки на григоріанський календар. Останньою, 1929 року, Греція. Водночас при старому календарі залишилися деякі церкви. Нині за юліанським живуть православні в Україні, Росії, Білорусі, Грузії, Сербії, монастирях Афону в Греції.

Окрім православних, за старим стилем живе Українська греко-католицька церква. Це при тому, що має зверхність Ватикану і більшість своєї історії ”прожила” в католицьких країнах. Лише деякі греко-католицькі громади за межами України святкують Різдво за григоріанським календарем — 25 грудня.

— Ми не проти того, щоб жити з усім світом за новим стилем, — зазначає керівник Департаменту інформації УГКЦ отець Ігор Яців, 33 роки. — Але самі цього робити не хочемо, аби не творити ще одного поділу між греко-католицькою церквою та українськими православними церквами. Тобто тими, які походять з одного з нами коріння, з Володимирового хрещення. Якщо православні ініціюватимуть перехід на новий стиль, УГКЦ візьме в цьому участь.

Отець Ігор Яців додає, що, крім поділу всередині України, перехід на григоріанський календар міг би створити напругу й у самій греко-католицькій церкві. Може виникнути розкол на, так би мовити, старообрядців і новообрядців. Адже багато людей звикли до святкування Різдва 7 січня, і переходу на 25 грудня можуть не сприйняти.

Дмитро Степовик бачить ситуацію трохи по-іншому. Вважає, що запровадження григоріанського календаря може статися після об’єднання українських церков у єдину помісну церкву.

— Якби сьогодні УПЦ КП оголосила про перехід на новий стиль, то це унеможливило б об’єднання, — каже. — Тому питання відкладається на майбутнє. Проте це є перспектива України. Наша помісна церква мріє про час, коли святкуватиме Різдво Христове з усім православним світом 25 грудня.

Своєю чергою культуролог Вадим Скуратівський, 65 років, перспектив зміни церковного календаря в Україні не бачить.

— Це дуже делікатна конфесійна проблема, — вважає він. — Зрештою, і 25 грудня, і 7 січня носять метафоричний характер. Це просто календарний образ надподії. Уточнюють цей календар нехай фахівці.

Тим часом для багатьох і в нас, і на Заході церковне життя за старим стилем виглядає певною лінією відмежування України від західного світу. І, водночас, підкреслює спільність із Росією.

— Деякі наші закордонні громади живуть за новим календарем, інші — за старим, — заперечує отець Яців. — Не можна закинути тим у Європі, які святкують Різдво 7 січня, що вони неєвропейські. Це питання культурних особливостей.

 Повна версія


 Facebook
 Коментарі