СТАТТІ, ПУБЛІКАЦІЇ, ЛЕКЦІЇ

 Всі публікації   Рубрики   “Довкілля”


Новий сезон у Криму - нові медузи у морі

11 червня 2007 р. | Автор/джерело: Марта Шокало, Бі-Бі-Сі
 60347

Починається сезон відпусток і всі їдуть на море. Досі багато українців відпочивають на березі Чорного моря. Часто від туристів доводиться чути нарікання не тільки на вітчизняний сервіс, а й на велику кількість медуз у воді, які заважають купатися.

Британські вчені дійшли висновку, що у Чорному морі цих організмів розплодилося так багато, що вони вже майже витіснили рибу. Головним фактором поширення медуз науковці однак вважають надмірний вилов риби.

Звідки медузи потрапили в українські води і чи становлять вони якусь небезпеку для людини?

Про це відповідає морський біолог, викладач Києво-Могилянської академії Євген Дикий, який зараз якраз в Криму.

Євген Дикий: - Ідеться не про медуз, а про споріднені з ними організми, які теж виглядають як медузи – прозорі, драглисті. Тобто, для нефахівця вони дійсно схожі на медузу, але ведуть дещо інший спосіб життя. Це так звані реброплави, яких в Чорному морі донедавна не було. Реброплави живуть в північній Атлантиці.

У 80-ті роки, коли Радянський Союзу масово завозив хліб із Канади, із баластними водами вантажних кораблів реброплав мнеміопсис (Mnemiopsis sp.) завезли з північної Атлантики до Чорного моря. Тут він не мав природних ворогів, зате мав потужну кормову базу.

Харчується ця істота тим самим, що і багато промислових риб, а саме дрібним плангтоном. Крім того, він не гребує ікрою риб. Таким чином завезення реброплава мнеміопсиса в Чорне море фактично стало екологічною катастрофою.

Після його завезення улови чорноморської хамси впали в 15 разів. Цьому не можна було дати раду ніяк. Однак в середині 90-их років, коли пішла нова хвиля активного мореплавства, то із баластними водами кораблів завезли другий вид реблоплавів, який називаться берое, теж з північної Атлантики. Цей реброплав берое (Beroe spp.) - це спеціалізований хижак, який харчується лише іншими реброплавами. Цей хижак почав знижувати чисельність мнеміопсиса.

Таким чином, починаючи із середини 90-их ситуація дещо покращилася. Але я гадаю, що ці два чужорідні види в Чорному морі так назавжди і залишаться. Боротися з ними нереально. Але в системі встановилася природна рівновага.
- Ці істоти окрім того, що вони загрожують популяції риб, як вони можуть впливати при контакті з людиною?

- Напряму ніяк. На відміну від деяких видів справжніх медуз реброплави не мають жалких клітин, не мають отрути, і ніяких опіків від дотику з ними немає.

- Пане Євгене, Ви зараз – на Чорному морі. Чи справді цих так званих медуз там так багато? Чи це помітно коли купаєшся?

- Зараз ще не помітно. На даний момент ще вода достатньо не прогрілася. Їх побільшає наприкінці серпня.

- Чому реброплавів так багато саме в Чорному морі? Чому їх майже немає, наприклад, в Середземному?

- Справа в тому, що Середземне море зовсім не схоже на їхню батьківщину. А от якраз більш холодне, більш прісне Чорне море дуже схоже на північну Атлантику, звідки їх привезли. Але з іншого боку, в Чорному морі є багато харчів і немає ворогів. Відповідно тут вони себе почувають краще, ніж вдома.

 Повна версія


 Facebook
 Коментарі