СТАТТІ, ПУБЛІКАЦІЇ, ЛЕКЦІЇ

 Всі публікації   Рубрики   “Державність”


Забута війна. Скільки бійців зараз гине на Донбасі і що відбувається на фронті

8 травня 2020 р. | Автор/джерело: В'ячеслав Шрамович, BBC
 2528

Війна на Донбасі не взяла паузу через карантин, й українські бійці не самоізолювалися у бліндажах з котиками, чаєм і книжками.

Вести бої дистанційно також не виходить. Щодня в окопи "прилітає" з мінометів, працюють снайпери та диверсанти.

Попри всеукраїнський карантин, Об’єднані сили на Донбасі продовжують воювати. І зазнавати втрат - лише за останній місяць у них півсотні поранених та вбитих.

Все це відбувається на фоні політичних новин у Мінську та настійливих повідомлень про підготовку нового розведення сил.

Що "літає" на фронті

Побіжного погляду на зведення з фронту досить, щоб зрозуміти, що навіть умовного перемир’я там немає.

Міномети, гранатомети, великокаліберні кулемети та стрілецька зброя на лінії зіткнення не замовкають.

Працюють диверсійні групи та снайпери, стаються підриви на мінах — рутину окопної війни не змінив карантин.

Буває, утім, й "фронтова екзотика".

5 травня штаб ООС повідомив про "приліт" у Павлополі некерованої авіаційної ракети С-8.

Вона впала за кілька десятків метрів від житлових будинків і не розірвалася, ніхто не постраждав.

У штабі припускають, що проросійські формування випустили її з саморобної наземної установки у непідконтрольному українській владі селі Верхньошироківське.

Це не перше використання схожих некерованих боєприпасів.

У мережі можна знайти кадри, як проросійські сили запускали, наприклад, реактивні снаряди з переносних "Градів" - "Градів-П" ("Партизан"), які свого часу Радянський Союз розробив для В’єтнаму.

"Ситуація важка"

Командувач ООС генерал-лейтенант Володимир Кравченко підтверджує, що ситуація на Донбасі навесні-2020 далека від реального перемир’я.

"Якщо виходити з характеру дій та оперативної побудови військ противника, то зрозуміло, що метою збройних формувань РФ на нашій території є намагання завдати втрат ЗСУ та не допустити відновлення територіальної цілісності України", - говорить він в інтерв’ю "Укрінформу".

"Ситуація важка і схильна до загострення", - каже BBC News Україна військовий публіцист Михайло Жирохов.

"Обстрілів менше не стало. І сконцентрувалися вони там, де відбулося відведення сил восени 2019 року", - додає він.

Наприклад, 5 травня з 82-мм мінометів сепаратисти обстріляли ділянку розведення №3 "Богданівка-Петрівське".

Менш як місяць тому тут побував президент Зеленський, який 11 квітня оглядав оперативну обстановку на фронті.

"Радий, що розведення сил допомогло зменшити обстріли. Ми бачимо результат. Військові бачать результат. Ми працюємо над тим, щоб узгодити нові ділянки і щоб на землі Донбасу запанував мир", - говорив тоді лідер держави.

Сам обстріл під Богданівкою відбувся у той же день, коли Володимир Зеленський затвердив новий склад української делегації на переговорах у Мінську.

"Україна хоче займати більш жорстку та ініціативну позицію, тому що нам потрібні істотні зрушення в низці проблем", - пояснив тоді заступник Офісу президента Андрій Єрмак.

Обстріл саме на ділянці розведення, ймовірно, став відповіддю проросійських сил на таку ініціативу Києва.

"Армія втрачає людей"

Інша ділянка розведення сил - №2 біля Золотого - також часто фігурує у зведеннях.

Саме там була остання "двохсота" втрата української армії.

28 квітня біля Золотого від осколків важкого 152-мм снаряду загинув солдат 93-ї бригади Олексій Лісін.

"Обстріли у Золотому - це прогнозована ситуація, тому що для окупаційних сил відведення там невигідне. Зараз вони намагаються покращити свої позиції", - вважає Михайло Жирохов.

Загалом лише з початку квітня Об’єднані сили, за даними BBC News Україна, втратили чотирьох бійців убитими та 50 пораненими.

Лише за минулу добу - шестеро поранених.

"Кількість загиблих і поранених стабільно висока. Поранені є майже щодня. Поранення іноді називають "бойовими травмуваннями", але факту це не змінює", - каже Михайло Жирохов.

"Це погана тенденція, тому що армія втрачає людей і відбувається це кожен день", - додає він.

Про свої бойові втрати іноді повідомляють і у так званих "ДНР" та "ЛНР".

Наприклад, 7 травня там пишуть про загибель від обстрілів ЗСУ свого бійця у селі Саханка на півдні Донеччини.

Командувач ООС Володимир Кравченко каже, що за даними української розвідки, "армійські корпуси ДНР і ЛНР" від початку року втратили більше 140 бійців.

Відводити далі чи ні?

Вся ця "карантинна війна" відбувається на тлі розмов про наступні ділянки розведення сил.

Востаннє публічно про це згадували після відеозустрічі мінської групи 22 квітня.

"Українська сторона наполягає, що такі ділянки повинні відповідати запитам гуманітарного характеру та створювати осередки безпеки для місцевих мешканців - громадян України", - йшлося тоді у новині Офісу президента.

Самі ділянки не затверджені.

Утім раніше російські медіа з посиланням на представника РФ у Мінській групі Бориса Гризлова писали, що сторони майже домовилися про розведення біля Гнутового.

Це село у районі Маріуполя, де діє КПВВ через лінію розмежування.

Також, за неофіційною версією, українська сторона пропонує розвести сили біля залізничного мосту у Станиці Луганській, Новоселівки Другої та Авдіївки.

А російська - біля Щастя, Веселогорівки, Розсадок та Широкиного.

Деякі з цих варіантів, так само як і Золоте з Богданівкою, - місця постійних боїв та обстрілів.

Наприклад, Авдіївка - одна з гарячих точок фронту від самого 2014 року.

Під Новоселівкою Другою так само часто зазнає втрати українська армія. Зокрема, 7 травня, коли був один поранений від обстрілу з АГС.

"З воєнної точки зору, розмови про розведення на нових ділянках звучать, як мінімум, дивно", - каже Михайло Жирохов.

"У тактичному та й стратегічному плані вони можуть повністю обвалити лінію захисту. Гнутове, наприклад, обвалює всю оборону Маріуполя. А після відведення біля Щастя під вогневим контролем супротивника опиняється ТЕС (Луганська теплоелектростанція. - Ред.)", - додає він.

"Очікуваних результатів попереднє розведення не принесло. Чи є сенс рухатися в тому ж напрямку?" - запитує експерт.

"Хоча з політичної точки зору, можливо, є якийсь резон це робити, щоб показати західним партнерам, ніби є якийсь прогрес у Мінських домовленостях. Тобто, що ми договороздатні", - резюмує Жирохов.

 Повна версія


 Facebook
 Коментарі