СТАТТІ, ПУБЛІКАЦІЇ, ЛЕКЦІЇ

 Всі публікації   Рубрики   “Світ про Україну”


Поклик Прип’яті: навіщо Нацгвардія тренується у Чорнобильській зоні

30 липня 2019 р. | Автор/джерело: Микола Бердник, DW
 3489

Під час зйомки у Прип’яті журналісти DW довідались, що Нацгвардія проводить у залишеному місті військові навчання. Ми вирішили з’ясувати, наскільки безпечними і необхідними є стрільби у забрудненій радіацією місцевості.

"Просто в місті проводяться військові навчання", - каже екскурсовод туристам з Німеччини та Канади, які здивовано роздивляються дірки від куль у вітрині кафе "Прип’ять" на набережній покинутого міста. Під час турів у Чорнобильську зону гіди щоразу змушені пояснювати туристам, більшість з яких іноземці, що кульові отвори на історичних будівлях у центрі евакуйованого міста залишили не сталкери під час полювання на мутантів та зомбі, а бійці Національної гвардії України під час стрільб.

Таємничі стрільби

В Україні про тренування бійців у забрудненій радіацією місцевості відомо мало кому. Поодинокі згадки про стрільби у Прип’яті можна знайти на Інтернет-ресурсах так званих "сталкерів" - нелегальних відвідувачів зони відчуження. А чи не єдине повідомлення про них в "офіційних" ЗМІ з’явилось наприкінці січня минулого року і є посиланням на допис у Фейсбуці директора компанії "Чорнобиль-тур" Ярослава Ємельяненка. "Кажуть, знову будуть стріляти. Місто Прип’ять закрито. Без жодних попереджень. Туристів не пустили на локацію, за відвідування якої вони заплатили гроші. А деякі тільки заради цього і прилетіли в Україну," - поскаржився він.

На сайтах Нацгвардії та МВС інформацію про стрільби у Прип’яті шукати годі. Втім, на веб-сторінці ДП "Центр організаційно-технічного і інформаційного забезпечення управління зоною відчуження", що відповідає, зокрема, за допуск у Чорнобильську зону туристів, можна знайти датоване 22-м травня цього року повідомлення про те, що 30-го травня місто Прип’ять буде закрите для відвідування "у зв’язку з проведенням режимних заходів". За нашою інформацією, саме цього дня у Прип’яті востаннє проводились навчання НГУ.

У Нацгвардії, до якої DW звернулась за коментарем, запитання про те, коли востаннє відбувались навчання у Чорнобильській зоні, залишили без відповіді. Але, підтвердили, що бійці НГУ справді час від часу тренуються у Прип’яті, оскільки в Україні, мовляв, відсутні спеціально підготовлені для цього навчальні об’єкти. "Саме тому, реалізовуючи план міністра внутрішніх справ щодо деокупації Донбасу "Механізм малих кроків", за погодженням з адміністрацією зони відчуження в мicтi Прип’ять періодично здійснюється підготовка підрозділів Національної гвардії України до ведення бойових дій у мicтi", - зазначено у відповіді на запит DW.

"Механізм малих кроків", на який посилаються в НГУ, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков представив влітку минулого року як альтернативу Мінським домовленостям, які, на думку міністра, себе вичерпали. Втім, ані юридичної сили, ані дипломатичного визнання ця стратегія мирного врегулювання, яка передбачає, зокрема, залучення до вирішення конфлікту міжнародної миротворчої місії, так і не отримала.

(Не)виправданий ризик?

Як нас запевнили у Нацгвардії, під час навчань у Прип’яті бійці дотримуються правил безпеки "на рівні з учасниками екскурсійних турів", а після стрільб екіпіровка та техніка перевіряється на радіоактивне забруднення. Втім, щодо безпечності тренувань у зараженій радіацією Прип’яті з її аварійними будинками у експертів є сумніви - як і стосовно безальтернативності таких навчань.

Керівник "Українського мілітарного центру", редактор сайту "Український мілітарний портал" Тарас Чмут вважає, що безпечним полігоном Прип’ять назвати не можна. "Може трапитись якийсь обвал, ми не знаємо, що там може бути під ногами - військові можуть поранитись під час тренувань, - пояснює він. - Звичайно, ми можемо говорити, що навчання мають відбуватись у максимально наближених до бойових умовах, але при цьому військові не мають гинути під час таких навчань. До того ж, це все-таки зона радіоактивного ураження".

За словами Тараса Чмута, інфраструктура для відпрацювання міського бою є, приміром, на Яворівському полігоні. Також існують і інші майданчики для тренування, хоч і менш сучасні, зазначає експерт. На його думку, альтернативою Прип’яті міг би стати покинутий населений пункт Орбіта, що у Черкаській області. Орбіта, як і Прип’ять, мала стати містом енергетиків. Проте будівництво Чигиринської АЕС, яку мали обслуговувати мешканці нового міста, було припинено наприкінці 80-х років після Чорнобильської аварії. В Орбіті, як і в Прип’яті, є порожні багатоповерхівки, але немає радіації.

Загроза для "сталкерів"

Потенційно небезпечними стрільби у Прип’яті є і для нелегальних відвідувачів зони відчуження - так званих "сталкерів", яких у залишене місто навідується чимало.

У Нацгвардії на відповідне запитання зазначили, що напередодні навчань проводиться перевірка приміщень і оповіщення через гучномовці.

Втім, чи можливо перевірити всі квартири у покинутому місті, в якому до аварії мешкали 50 тисяч осіб, викликає великі сумніви. Як і те, чи дослухаються до попереджень і залишать місто "сталкери", серед яких трапляються неповнолітні, замість того, щоб залишитись і подивитись на стрільби.

Стрільби у потенційному музеї

Критично до військових навчань у Прип’яті ставляться і ті, хто виступає за надання місту статусу пам’ятки. У Нацгвардії у відповідь на запит DW запевнили, що хвилюватися з цього приводу не варто: "У населеному пункті вживаються заходи щодо недопущення руйнації будівель, використовуються кулеуловлювачі (у вигляді мішків з піском), стрільба ведеться виключно по завчасно підготовлених мішенях". Проте численні кульові пошкодження будівель у центрі міста доводять, що це не так. В якості мішеней використовуються навіть графіті, намальовані "сталкерами".

"Приїжджають туристи і бачать сліди від куль у вікнах, що є просто вандалізмом, - обурюється співробітник турагенції "Чорнобиль-тур" Сергій Мирний, який є ініціатором електронної петиції на сайті президента України про надання об’єктам Чорнобиля статусу Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. - Це просто показує нас як дику країну".

Поділяє його обурення і відомий дослідник Прип’яті Олександр Сирота. "Ми зараз говоримо про те, що Прип’ять - це потенційна спадщина ЮНЕСКО", - каже громадський активіст, який багато років виступає за надання Прип’яті охоронного статусу як місця найбільшої у світі техногенної катастрофи. - Як ми можемо взагалі розглядати проекти музеєфікації цього міста, якщо по центральних будівлях, які потенційно можуть стати пам’ятками, ведуться стрільби?"

 Повна версія


 Facebook
 Коментарі