СТАТТІ, ПУБЛІКАЦІЇ, ЛЕКЦІЇ

 Всі публікації   Рубрики   “Право”


Російський фахівець із морського права про трибунал ООН, звільнення українських моряків та дії Росії

10 травня 2019 р. | Автор/джерело: «Настоящее время», Радіо Свобода
 5305

Яке рішення може ухвалити Міжнародний трибунал з морського права, що 10 травня 2019 року розпочав розгляд позову України проти Росії через акт агресії та захоплення у Керченській протоці українських катерів та їхніх екіпажів?

Про це спільний телеканал «Настоящее время» розпитав доктора юридичних наук, професора Російського університету транспорту Василя Гуцуляка.

– Дії російської сторони можна охарактеризувати як кричуще безграмотні, нерозумні й некомпетентні. Будь-який фахівець із морського права побачить цілий букет порушень, заперечувати які безглуздо. Прикро за країну!

Морське право регулюється Конвенцією ООН від 1982 року, яка набрала чинності в 1994 році і ратифікована Російською Федерацією у 1997 році. Усе.

Більше ніяких «міжнародних законодавств» не існує. Рішення ж, щодо спірних питань ухвалюються в ході засідань міжнародного трибуналу.

Тепер давайте розберемося з кордонами. Державний кордон на море – це зовнішня межа територіальних вод країни. Відповідно до тієї ж Конвенції ООН із морського права, морський кордон не може пролягати на відстані від берегової лінії більше ніж на 12 морських миль або на 22,2 кілометри.

Таким чином, ми отримуємо 22-кілометрову зону, на яку поширюється суверенітет держави (вочевидь, експерт визнає Крим російським і тому так обраховує відстань. Цього не визнає міжнародне право. Крим – це Україна, а Росія анексувала Крим. Українські військові катери були у своїх територіальних водах - ред.) і яку прийнято називати територіальними водами або територіальним морем.

Питання порушення цих кордонів теж регулює Конвенція ООН. Усі судна, як цивільні, так і військові – прошу вас звернути на це увагу – володіють правом мирного проходу по територіального моря будь-якої країни за умови дотримання вищезгаданої Конвенції і внутрішнього законодавства тієї держави, в чиїх територіальних водах ці судна знаходяться.

Що таке «мирний прохід територіальними водами»?

– Прохід вважається мирним, якщо він «не порушує мир, добрий порядок і безпеку країни».

З точки зору міжнародного права терміни досить «гумові». Тому в Конвенції встановлено перелік із 12 уточнюючих критеріїв, куди входять вилов риби, збір інформації, прийом на борт апаратів і будь-яка інша діяльність, що не має відношення до мирного проходу.

Серед них, до речі, і здійснення маневрів – у чому і звинуватила російська сторона українські військові судна.

Відповідно до російського законодавства, в разі, якщо судно цивільне або торговельне (порушує Конвенцію – ред.) – можна застосувати силу. Аж до вогню на поразку.

Подібні історії регулярно відбуваються на Далекому Сході, і я, хоча мене і критикують за це, такий стан справ підтримую.

Якщо судно не відповідає на попередження і не реагує на попереджувальні постріли – що ще залишається морякам?

Але у випадку з військовим кораблем ситуація принципово інша!

З точки зору міжнародного права військовий корабель має імунітет. Це майно іншої держави і без згоди країни – власника застосування насильницьких заходів виключено. Діє принцип «Par in parem non habet imperium» – «Рівний над рівним не має влади», тобто військові судна рівні і не мають повноважень один над одним.

Максимум, що можна собі дозволити, – зажадати від корабля-порушника негайно покинути територіальні води і супроводжувати військове судно до морського кордону країни.

Я читав офіційні доповіді, пов’язані з цим порушенням. Там, крім іншого, була і така фраза, цитую дослівно: «українські кораблі лягли на курс 200», щоб, як стверджувалося в документі, «прорвати оточення».

Але курс 200 лежить в протилежному від російських берегів напрямку.

Тобто ми можемо припустити, що капітан українського головного корабля отримав вимогу покинути територіальні води і, ухваливши адекватне рішення у рамках міжнародного права – ліг на зворотний курс, в Чорне море.

Дії російських військових не піддаються жодному поясненню

– А подальші події не піддаються в принципі жодному поясненню. Російський командир, замість того щоб супроводжувати кораблі-порушники до державного кордону, відкриває вогонь на поразку, таранить військовий корабель іншої держави, в результаті три людини поранені, три корабля захоплені і військові моряки опинилися за ґратами.

Це кричуще порушення всіх норм морського права! І потім, ви бачили записи: лайка, мат ... І це офіцери!

І рішення – а я не думаю, що його ухвалювали десь «у верхах» – рішення відкривати вогонь, йти на захоплення іноземних кораблів було безрозсудним, невиправданим і помилковим.

Чого очікувати від трибуналу?

Позиція Росії тут не витримує ніякої критики. Це позиція страуса, щось безпорадніше важко собі уявити.

І це при тому, що, наприклад, в 2001 році Росія вперше звернулася в міжнародний морський трибунал із позовом до Австралії у справі про риболовецькому судні «Волга». Після важкої боротьби ми справу виграли. Це був тріумф російських юристів, тріумф для країни. І подивіться, що у нас зараз?!

Ви пам’ятаєте справу про арешт «Арктик Санрайз», корабля екологів, яких ще називали піратами, тримали в ув’язненні, але після змушені були відпустити?

Думаю, що ситуація буде розвиватися подібним чином. Звичайно, суд в Гамбурзі – організація бюрократична, і із рішенням можуть зволікали: наприклад, судді можуть визнати себе некомпетентними.

Але щодо моряків рішення буде ухвалене позитивне, як і у випадку з «Санрайз», і воно буде виконане.

З іншого боку, можливо, виконають його напівофіційно, «під шумок».

Що ж до наслідків – Росія закладає бомбу під своїх судновласників і кораблі. Якщо, при невиконанні рішень трибуналу, в майбутньому, не дай Бог, щось подібне станеться із російським судами – допомоги чекати буде не від кого.

Наостанок розповім таку ось історію. Нещодавно я читав лекції з морського права в Китаї. Після лекції, як зазвичай, ставили питання, зокрема і про Керченський інцидент.

Я відповідав так само, як і вам зараз. А потім сам звернувся з питанням до аудиторії. «Скажіть, – поцікавився я, – а як часто Китай застосовує силу до цивільним або військовим судам у власних територіальних водах?».

І тоді взяла слово одна з викладачів, відома вчена, визнана як у себе в країні, так і за кордоном.

«Кораблі Китаю, – відрізала жінка, – жодного разу не застосовували силу ні до військових, ні до цивільних кораблів».

Ось так. Мирний Китай і, виходить, агресивна Росія.



 Повна версія


 ДО ТЕМИ:

 Facebook
 Коментарі