СТАТТІ, ПУБЛІКАЦІЇ, ЛЕКЦІЇ

 Всі публікації   Рубрики   “Світ про Україну”


Миротворча місія ООН на Донбасі: усі можливі варіанти

10 квітня 2018 р. | Автор/джерело: Азад Сафаров, DW
 4640

Про можливу миротворчу місію на Донбасі вперше заговорили ще у 2015 році. З тих пір кожна зі сторін конфлікту представила свій варіант роботи “блакитних шоломів”, але консенсус досі не знайдений.

Після початку воєнних дій на Донбасі Київ просив ООН допомогти владнати конфлікт. Із подібним проханням український президент Петро Порошенко звертався ще у березні 2015 року. Розмови про ймовірність відрядження "блакитних шоломів" на схід України поновились після того, як російський президент Владімір Путін заявив про підтримку ідеї миротворчого контингенту на Донбасі. Щоправда, мандат і повноваження місії в Києві та Москві бачать по-різному.

Український варіант

Україна розробила свій проект резолюції ООН, в якому сказано, що Росія не може брати участь у миротворчій місії, а "блакитні шоломи" мають бути розміщені по всій зоні конфлікту, включно з ділянкою українсько-російського кордону, через який, за твердженням Києва, здійснюється постачання боєприпасів незаконним збройним формуванням сепаратистів. Окрім того, Київ не має наміру узгоджувати розміщення миротворців з представниками самопроголошених республік. Принциповим моментом є виведення російських військ з ОРДЛО до розгортання місії. Україна також розраховує, що на миротворців буде покладено більше функцій, ніж охорона спостерігачів ОБСЄ, які працюють на Донбасі від початку конфлікту.

Російський проект

У резолюції, яку підготувала для ООН Росія,пропонується розмістити миротворців лише на фактичній лінії розмежування сторін конфлікту на Донбасі. За цим проектом, "блакитні шоломи" мають бути оснащені легкою стрілецькою зброєю, а їхня головна місія полягатиме у захисті спостерігачів ОБСЄ. Місію спочатку пропонують відправити на шість місяців, але лише після того, як відбудеться "повне відведення сил і озброєння від фактичної лінії контакту". У тексті проекту також міститься заклик до Генерального секретаря ООН "невідкладно розпочати підготовчу роботу" і представити членам Ради Безпеки ООН на розгляд та затвердження "докладні рекомендації щодо кількості і національного складу місії ООН та інших аспектів її мандата", які будуть узгоджені з урядом України і представниками окремих районів Донецької та Луганської областей України, тобто проросійських сепаратистів. Проти останнього пункту виступає Київ, оскільки категорично не бажає вести переговори щодо розміщення миротворчої місії з представниками так званих "ЛНР" та "ДНР".



Утім, пізніше президент Росії Владімір Путін дещо змінив свою думку. Тепер він буцімто не проти миротворців на українсько-російському кордоні. Втім не усюди, а лише там, де перебувають спостерігачі ОБСЄ, для їхньої охорони. На даний момент на непідконтрольній Україні ділянці кордону з Росією довжиною в чотириста кілометрів 22 спостерігачі перебувають лише в двох місцях - російських пунктах пропуску "Донецьк" і "Гуково". Отже, йдеться зовсім не про контроль українсько-російського кордону миротворцями ООН.

Позиція міжнародних партнерів

Ані Німеччина, ані Сполучені Штати, головні міжнародні партнери України у вирішенні конфлікту на сході, не підтримують таку позицію Росії. В обох країнах впевнені - миротворці повинні мати доступ до всієї території, підконтрольної проросійським сепаратистам, в тому числі і на кордоні з Росією. Вони також підтримують позицію української сторони щодо надання більш широкого мандату "блакитним шоломам", ніж просто охорона спостерігачів ОБСЄ.

Більш конкретний проект майбутньої миротворчої місії у лютому за доручення екс-генсека НАТО Андерса Фога Расмуссена підготував експерт ООН при Колумбійському університеті в Нью-Йорку Річард Гоуан. У доповіді йдеться, що ООН слід розглянути питання про сили кількістю близько 20 тисяч військовослужбовців з країн, що не входять в НАТО, і чотирьох тисяч поліцейських, щоб допомогти врегулювати конфлікт на Сході України. І стільки ж цивільного персоналу, ключовим завданням якого стане підготовка до місцевих виборів. Утім, на думку українських дипломатів, вибори на окупованій території можливі лише через кілька років після введення місії ООН.

Відповідно до пропозиції Гоуана, до складу контингенту мають увійти представники таких європейських країн, як Швеція, Австрія та Фінляндія, країн з досвідом участі в миротворчих місіях, як Бразилія, а також держав, які користуються довірою РФ, - Білорусь. Утім, в українському МЗС уже заявили, що проти залучення Білорусі, оскільки вона входить до військового союзу із Росією.



 Повна версія


 Facebook
 Коментарі