СТАТТІ, ПУБЛІКАЦІЇ, ЛЕКЦІЇ

 Всі публікації   Рубрики   “Думка українця”


“Неосовок” чи необхідність? Митці про патріотичне виховання

30 липня 2015 р. | Автор/джерело: Олег Карп'як, BBC
 20336

Український уряд створив комісію з національно-патріотичного виховання. Як повідомляє сайт Кабміну, комісія, яку очолює віце-прем’єр - міністр культури В’ячеслав Кириленко, стане тимчасовим дорадчим органом при уряді.

Разом з паном Кириленком за виховання свідомих українців візьмуться заступники міністрів внутрішніх справ, оборони, соціальної політики, культури, охорони здоров’я та низка інших державних чиновників.

У червні до розвитку патріотичного виховання доклався і президент. Його указ з цього приводу передбачає, наприклад, осучаснення музеїв, бібліотек і клубів, а також проведення всеукраїнської військово-патріотичної гри "Сокіл" ("Джура").

ВВС Україна запитала митців, що таке патріотичне виховання і наскільки воно потрібне українцям.

Юрко Іздрик
Письменник

Я поділяю тезу про те, що патріотизм – це останнє пристанище негідників. Будь-які інституції, пов’язані з патріотичним вихованням, видаються мені інституціями для виховання негідників. Патріотизм – той, справжній, без якого не буває повноцінного людського еґо, – це дуже приватна, інтимна справа, це частина людської identity, яка виникає або не виникає в процесі формування людського "Я". А всі аспекти "патріотизму", яким займається соціум, - це все профанація. Мені як соціопату все це глибоко неприємно.

Ніна Матвієнко,
співачка

Патріотичне виховання потрібне. Від найменшого віку, від батька і матері. І в уряді повинні бути, в першу чергу, патріоти. А хіба там є патріоти? Це дико, що ми навіть порушуємо таке питання. Патріотичне виховання повинне бути в школі. З самого дитинства батьки повинні казати дитині, що ти – син цієї землі. А держава повинна помогти цій любові, переконати, що ми – найкращі.

Лесь Подерв’янський
Художник, автор сатиричних п’єс

Чи потрібне в Україні патріотичне виховання? Чорт його знає, може потрібне, а може, й ні. Я не є державним діячем. Я цим не займаюся. Я займаюся мистецтвом. І не можу коментувати те, що виходить за рамки мого фаху.

Тоня Матвієнко
Співачка

У мене було патріотичне виховання. На ці речі потрібно звертати увагу. Але залежить від сім’ї. Уряд не може змусити, щоб у сім’ї розмовляли українською мовою чи щоб слухали якусь певну музику. Але вони мають звертати увагу на те, що діти вивчають у школі, дитячих садочках – там, де немає батьків.

А ще треба піднімати культуру, звернути увагу, щоб музику на телебаченні диктувала не тільки комерція. Чомусь стало не модно ходити в оперу, на концерти класичної музики. Про це забули. Зараз стільки геніальних виконавців класики, а це все чомусь на третьому місці. Люди, які десятки років навчаються в музичній школі і консерваторії, потім виходять нікому не потрібні. Віртуози грають у ресторанах. Ну що це таке?

Антін Мухарський
Письменник, актор, телеведучий

Все, що пов’язане з патріотичним вихованням, відсилає мене відразу в мої комсомольські роки – 1981-83. Саме формулювання "патріотичне виховання" нагадує щось із "Кодекса строителя коммунизма". Відразу пахнуло гнилим запахом, неосовком.

Якщо патріотичне виховання, про яке каже Кабмін, буде рухатися "згідно затвердженої лінії партії", то це неосовок. Зараз багато таких тенденцій, що матриця імперії і неосовка відкидає свій відблиск на Україну і ми діємо в штампах російської імперії, намагаючись протиставити їй українську імперську ідею.

Якщо ми зараз будемо так патріотично виховувати людей, як це було в радянські часи, нічого доброго з цього не вийде. Патріотизм державним не буває. Ось у чому історія. Патріотизм буває національним, особистісним. Це дуже тонка річ. І коли держава закидає на неї свої зазіхання, вона вихолощується і формалізується.

Дзвінка Матіяш,
письменниця

Це потрібно. Я уявляю, як це робити в кожній сім’ї, прищеплювати певні цінності, починаючи з перинатального періоду. Я вірю в те, що коли мама кладе руку собі на живіт, у якому дитина, і читає їй хороші казки, це вже закладає той фундамент. А коли батьки відправляють дитину до школи в 6-7 років з надією на те, що там їй усе прищеплять, це вже пізнувато. Школа, звісно, може зробити дуже багато чого. Але сім’я однозначно має робити в тисячу разів більше, не чекаючи на те, що щось зробить уряд. І, врешті, виростуть ті громадяни, які сформують інший уряд.

Поки що в обласних центрах ситуація з книгарнями і книжками подекуди дуже погана, а в селах – то взагалі. В сільських бібліотеках нема поповнення з 1991 року. А це те, через що якраз можна патріотично виховувати.

 Повна версія


 Facebook
 Коментарі