СТАТТІ, ПУБЛІКАЦІЇ, ЛЕКЦІЇ

 Всі публікації   Рубрики   “Інший погляд”


Становлення феодального ринку

8 вересня 2006 р. | Автор/джерело: Олександр Доронін
 19530

Ще кілька місяців тому питання ціни за постачання природного газу до України було одним з найболючіших і стратегічно важливих. Проте, здається, вирішення проблеми постачань блакитного палива в країну знайдено. Принаймні, однією відомою фірмою, молодого політика.

Ще кілька місяців тому питання ціни за постачання природного газу до України було одним з найболючіших і стратегічно важливих. Проте, здається, вирішення проблеми постачань блакитного палива в країну знайдено.

Хоча, мабуть, рішення стосується не всієї України, а лише її східної частини. Як стверджує російське видання «Відомості», холдинг System Capital Management (SCM), контрольований народним депутатом Ринатом Ахметовим, отримав право на прямі закупівлі газу в Росії. Згідно з посиланням «Відомостей» на співробітника Національного комітету з регулювання електроенергетики України (НКРЕ), в липні ця організація видала ліцензію на три роки на постачання 2 мільярдів кубометрів газу за нерегульованим тарифом ТОВ Metinvest BV, що належить SCM. Начальник управління закупівель Metinvest BV Олег Капров підтвердив, що компанія самостійно поставить газ на 90 підприємств. Таким чином, враховуючи те, що Донецька область є найбільшим промисловим регіоном країни, а більшість промислових підприємств області контролюються SCM, проблема забезпечення природним газом промислових потреб Донецької області майже вирішена. Не дивлячись на те, що співдиректор RUE Костянтин Чуйченко стверджує, що всі постачання газу до Україну йтимуть тільки через цю компанію, виникають сумніви в підставах для такої впевненості. Адже SCM може купувати природний газ не у RUE і не в Середній Азії, а безпосередньо у «Газпрому». Це означає, що RUE не може зробити вплив на дане рішення. Та й репутація RUE після розслідувань початку цього року не є такою вже бездоганною, щоб розраховувати на підтримку громадської думки і закордонних гравців.

Можлива операція між Metinvest BV і «Газпромом» цілком вигідна обом сторонам. По-перше, SCM отримає газ за прямими контрактами, що дає гарантію постачання газу саме на підприємства холдингу, а не самостійного розподілу його НАК «Нафтогаз України». Крім того, враховуючи об’єми постачань, SCM може розраховувати на встановлення помірної ціни в 110-130 доларів США за тисячу кубометрів. Це цілком прийнятна ціна для холдингу, а якщо взяти до уваги те, що решта конкурентних підприємств України, швидше за все, отримуватиме газ від «Нафтогазу України» за вищою ціною, корекція ринку на користь SCM очевидна.

Надання Metinvest BV права на укладення угоди в обхід НАК «Нафтогаз України», звичайно, викличе хвилю протесту в країні. Проте передумови для такої угоди у SCM є. Адже Україна прагне до ухвалення європейських стандартів, зокрема в енергетичній сфері. Це означає, що уряд повинен провести лібералізацію ринку транспортування газу, надавши право рівного використання газотранспортної системи всіма операторами, що працюють на ринку. Фактично це означатиме крах монополії «Нафтогазу України» на вітчизняному ринку, функції якого зводитимуться лише до стягування плати за транзит без права визначення преференцій. Враховуючи ж те, що керівництво уряду, міністерства ПЕК і «Нафтогазу України» більш ніж лояльне щодо холдингу, підтримка на рівні Кабміну і міністерства забезпечена.

Що ж до Росії, то ще в 2005 році представник «Газпрому» Сергій Купріянов виходив з аналогічними пропозиціями, проте український уряд виступив проти. Мотивація торішнього Кабміну зрозуміла: фінансові потоки за постачання природного газу проходили через НАК «Нафтогаз України», що надавало невичерпний ресурс для вимивання коштів. Мотивація Росії також зрозуміла: «Газпром» отримує кількох споживачів, з якими простіше організувати розрахунок і застосувати санкції в разі несплати. Крім того, відключення газу для всієї країни викличе жорстку реакцію світової громадськості, тоді як відключення окремих споживачів у разі несплати залишиться непоміченим.

Варто чекати, що вслід за SCM спроби вийти на прямі контракти зроблять й інші промислові групи («Приват», ІСД, «Інтерпайп»). Адже таким чином може бути надана гарантія їх стабільної роботи незалежно від державної зовнішньої політики, яка через НАК «Нафтогаз України» відбивалася на перспективах роботи вітчизняної промисловості.

У свою чергу практика виведення прямих контрактів найімовірніше призведе до скорочення прибутків НАК «Нафтогаз України». Наявність великих боргів цієї державної компанії разом з втратою прибутковості призведе до настання кризової ситуації, яка може призвести до фактичного її банкрутства. Цьому сприятиме й те, що, очевидно, за «Нафтогазом» залишиться сегмент постачань газу населенню, яке після підвищення цін на енергоносії збільшить показники заборгованості. Банкрутство ж «Нафтогазу» поставить на порядок денний продаж або здачу в довгострокову оренду газотранспортних магістралей, як найбільш цінних активів компанії в газовій галузі.

Зрозуміло, що укладення правочин Metinvest BV на пряме постачання природного газу є, по суті, «феодальною» операцією в обхід держави. Проте, коли б не фігура бізнесмена, що стоїть за цією структурою, загальна картина виглядала б інакше. Адже прорив монополії «Нафтогазу України» є ринковим кроком, який може наблизити український енергоринок до європейських стандартів.

 Повна версія


 Facebook
 Коментарі