СТАТТІ, ПУБЛІКАЦІЇ, ЛЕКЦІЇ

 Всі публікації   Рубрики   “Добробут”


21 рік незалежності: витрати на харчі - понад 50% доходів середньої родини

27 серпня 2012 р. | Автор/джерело: Анастасія Зануда, BBC
 32914

Українці стали більше витрачати на харчі, хоча харчуються не краще, більше платити за житло, хоча умови погіршуються, а також змушені купувати послуги освіти та медицини, хоча вони є безкоштовними - такими є висновки демографів та соціологів, які намагаються відстежити зміни у рівні життя громадян незалежної України.

Головною соціально-економічною зміною у житті українців за останні два десятки років стало те, що в країні суттєво зріс рівень бідності - каже директор Київського міжнародного інституту соціології Володимир Паніотто.

Його інститут вже багато років ставить українцям просте питання: "Чи вистачає Вам на їжу?". Результати відповідей науковці називають суб’єктивною оцінкою бідності. За словами пана Паніотто, до 1998 року цей показник невпинно зростав, поки не досяг 52%.
Проте після 1998, коли Україна ледве не була змушена оголосити дефолт, ситуація почала покращуватися. Через 10 років після цього, у 2008 році, показник суб’єктивної бідності впав до 12%.

Але нова економічна криза та політичні події в Україні призвели до того, що кількість українців, яким не вистачає на їжу, почала зростати. Нині бідними, тобто такими, чиїх доходів не вистачає навіть на нормальне харчування, вважають себе близько 16% наслелення України.

Витрати на харчування беруть як основу для своїх оцінок і демографи. Людмила Черенько із Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ каже, що за даними інституту, середня українська родина витрачає на харчі 53% своїх доходів, а 40% родин витрачають на харчі понад 60% свого сукупного доходу. Саме цих людей можна вважати бідними, бо вони, фактично, не мають коштів для розвитку і покращення свого життя. Після 2009 року кількість таких громадян зростає - каже пані Черенько.
"Якщо порівнювати нас радянських і нас нинішніх, то найбільші зміни відбулися у споживанні. Якщо раніше ми були орієнтовані на заощадження, то зараз, з об’єктивних та суб’єктивних причин, - на життя у кредит. Якщо не позичати, то більшу частину бюджету українці витрачають на харчування, при цьому принципових змін у самому харчуванні не відбулося. Медицина та освіта де-юре є безкоштовними, а де-факто, люди змушені витрачати на них власні гроші, і гроші чималі. Змінилися і витрати на придбання та утримання житла. В результаті коштів на розвиток, на культурне дозвілля залишається дуже мало", - каже Людмила Черенько, і додає, що в Україні також з’явилося таке нове явище, як бідність працюючих.

З іншого боку, понад половина українців отримують від держави ті чи інші пільги чи соціальні платежі - і це не рахуючи пенсіонерів. При цьому, за словами Людмили Черенько, система соцілаьних виплат та пільг є вкрай неефективною, адже 10% найбідніших отримують 2% пільг, тоді як 10% найбагатших - 22%.

Водночас, як каже Володимир Паніотто, від 2008 до 2012 в Україні скоротилася і кількість тих, кого можна вважати середнім класом, тобто, прошарком, представники якого можуть дозволити собі не тільки їжу, але й одяг, житло та відпочинок. Якщо у 2008 році таких було близько 10%, то зараз - удвічі менше. Утім, соціолог твердить, що люди схильні до приховування своїх доходів. Наприклад, іще у 1995 соціологи виявили, що витрати українців за цей рік були вдвічі більшими, аніж доходи. З іншого боку, досліджуючи рівень життя українців, науковці, практично, не мають доступу до інформації про найбагатших українців, хоча майнове розшарування в Україні можна помітити неозброєним оком.

Утім, науковці називають і принаймні два позитивних досягнення за роки української незалежності - те, що Україні вдалося уникнути якихось масштабних конфліктів, і те, що рівень ксенофобії в українському суспільстві залишається стабільно низьким.


 Повна версія


 Facebook
 Коментарі