СТАТТІ, ПУБЛІКАЦІЇ, ЛЕКЦІЇ

 Всі публікації   Рубрики   “Економіка та фінанси”


Валютна змова проти народу

18 травня 2006 р. | Автор/джерело: Олександр Доронін, proUA.com
 20694

Нацбанк готується до плаваючого курсу?

Всі пам’ятають, як в 2005 році Нацбанк України зробив сюрприз, відразу обваливши курс долара з 5,3 до 5,0. Тоді втрати вкладників за депозитними внесками склали в середньому 1 мільярд доларів. Схоже, сьогодні НБУ готує черговий трюк з вільно конвертованою валютою (ВКВ).

Останнім часом НБУ намагається обмежити в Україні валютне кредитування. Зокрема, за інформацією «Экономических известий» голова Нацбанку Володимир Стельмах відправив проект ухвали «Про порядок регулювання валютних операцій, пов’язаних з експортом та імпортом фінансового капіталу» на доопрацювання з позначкою «обмежити ринковими методами». Термін набуття чинності обмежень також пересунувся з 1 вересня на 1 січня наступного року.

Обмеження валютних кредитів подається як реакція на масову критику з боку учасників ринку. Нібито самі банки хочуть знизити ризики щодо неповернення кредитів у валюті з боку позичальників, які не мають доходів у валюті.

У нинішньому законодавчому полі до цієї категорії позичальників належать майже всі фізичні особи. Адже валюта може надходити лише на рахунки юридичних осіб, а пересічні громадяни офіційно отримують заробітну плату в гривні. На практиці виходить, що коли позичальник бере кредит у валюті, а офіційно отримує близько 400 гривень, ризик неповернення для банку істотно зростає.

Згідно з банківською статистикою, близько 80-90% довгострокових кредитів, зокрема іпотечних, в Україні видають в доларах США або євро. Причина такої тенденції ховається в тому, що кредитні ставки у валюті на 5-10 % менші, ніж за гривневими кредитами. А крім того, позичальникам, що одержують зарплату в «конвертах» у ВКВ, звичайно, вигідніше виплачувати кредит у стабільній валюті, ніж ризикувати на курсових стрибках гривні.

Ще в 2004 році НБУ розглядав можливість обмежити валютне кредитування. Тоді причиною називали відсутність в Україні дієвих інструментів хеджування валютних ризиків.

Таким чином, два роки тому розглядали два варіанти вирішення питання: адміністративні методи управління НБУ і введення вимог до додаткового резервування коштів під кредитні операції з валютою. Крім того, варто нагадати, що до 2003 року була можливість отримати кредит у валюті через пластикові картки, що при формальній забороні кредитування у валюті залишало лазівку для широкого кола охочих отримати таку позику.

Сьогодні Нацбанк, повертаючись до рішення цього питання, формально відмовляється від адміністративного управління, заявляючи про «ринкові методи». Під ринковими методами пан Стельмах має на увазі бажання застрахувати наявні ризики, виходячи з його довгострокових планів з лібералізації обмінного курсу гривні. Цей механізм полягає в тому, що банк, видаючи кредит особі, що не має доходу у валюті, повинен сформувати резерв на всю суму кредиту. Безумовно, це збільшить вартість кредиту, а значить збільшить і процентну ставку. Іншими словами, пропонований механізм так званого «ринкового регулювання» так чи інакше стосується збільшення резерву з боку банку-кредитора, і в результаті – подорожчанню кредиту.

Крім відходу від ризику неповернення кредиту, такий крок, безумовно, змінить тенденцію на ринку: гривневі кредити можуть стати дешевшими від валютних, що призведе до того, що громадяни почнуть брати позики в гривні.

По суті, введення такого кроку позитивне лише для двох учасників ринку. Банки позбавляються від головного болю у вигляді неповернених кредитів, хоч і втрачають небагато на втраті обвалу валютних надходжень. Нацбанк же отримує можливість укріпити монополію на валютному ринку. Фактично, наступним кроком залишається лише заборона на депозитні внески у валюті для фізичних осіб, на який поки що НБУ, очевидно, не піде.

Проте саме по собі проведення валютної лібералізації може бути підготовкою до введення «плаваючого» валютного курсу, для якого необхідний інструмент хеджування валютних ризиків.

Таким чином, готуючи сьогодні обмеження на валютне кредитування, Нацбанк вже завтра готується «відпустити» долар, який, поза всякими сумнівами, зірветься з позначки 5,05 гривень за долар США. Цікаво, що при такому сценарії перший найсильніший удар отримають особи, що взяли валютний кредит, але мають надходження в гривні, оскільки тепер при гривневих надходженнях догнати долар буде нелегко.

У найбільшому виграші від лібералізації і «плаваючого» курсу опиниться держава, оскільки в такій ситуації буде досить легко наростити золотовалютні резерви і позбутися необхідності адміністративними методами утримувати курс ВКВ.

У найбільшому програші опиняться позичальники, оскільки нові правила гри в нових умовах валютної політики НБУ навряд чи зроблять кредитування для них таким вигідним. Знижуючи ризики для банків, держава підвищує ризики для населення.

Відібрати у населення валюту в умовах слабкої економіки і збереження ризиків настання економічної кризи означає піддати аналогічним ризикам самих позичальників, кількість яких, ймовірно, скоротиться, а саме населення повернеться до практики накопичування грошової маси у валюті, без звернення в банк по кредит. Отже, ініціатива НБУ, безумовно, може врятувати нинішню владу від фінансового колапсу, але, у разі продовження валютної лібералізації, відіб’є бажання брати кредит, а то й скоротить прошарок і без того невеликого середнього класу, який є зараз в Україні.

 Повна версія


 Facebook
 Коментарі