Згадай себе!

 
Великдень. Паска – перехід. Писанка – письмо предвічне
Великдень. Паска – перехід. Писанка – письмо предвічне
 54800
Великдень – означає великий день, який наступає після весняного рівнодення, коли день стає довшим за ніч. У давній традиції наших предків свято Великодня припадало зразу на першу неділю після Нового року, тобто у першу неділю після 21 березня.
Колодія величаймо - Весну зустрічаймо!
Колодія величаймо - Весну зустрічаймо!
 90077
Свято Колодія — одне з праслов’янських свят, яке сягає доби Трипільської культури. Це низка обрядових дійств на честь весняного пробудження природи, відоме як Колодія, Колодка, Масляна тощо.
Статеве виховання в культурі давніх українців
Статеве виховання в культурі давніх українців
 9777
Закріплення статі відбувалося вже з перших хвилин народження дитини, передусім через дії з пуповиною. Щоб передбачити характер майбутніх занять дитини, повитуха відтинала пуповину на якомусь певному предметі.
6 грудня — Свято Велеса (Діда Мороза)
6 грудня — Свято Велеса (Діда Мороза)
 42080
Він сходить по сонячному промінню на Землю і приносить зародки багатства, врожаю, приплоду (згадаймо Діда Мороза з мішком подарунків) — це Він, наш Велес, якого треба гукати в цей день, саме так, як діти кличуть Діда Мороза й сьогодні.
Початок зимових свят
Початок зимових свят
 40731
Зі святом Введення (Введення Пресвятої Богородиці в храм), яке відзначається церквою 4 грудня, в українському народному календарі починався цикл зимових свят. На Рівненщині казали: «Введення прийде, свят наведе».
Український Хелловін або Велесова ніч: історія, традиції, обряди, прикмети
Український Хелловін або Велесова ніч: історія, традиції, обряди, прикмети
 7410
В Україні вже багато років відзначають іноземне свято Хелловін, у ніч з 31 жовтня на 1 листопада. За легендою у цю ніч душі всіх померлих приходять на землю та блукають вулицями. Дехто ставиться до його святкування вкрай негативно, зазначаючи що це «чуже», запозичене свято. Проте запозичена лише назва, адже в українців раніше був свій Хелловін.
Історія жіноцтва: Дослідження з життя українських відьом
Історія жіноцтва: Дослідження з життя українських відьом
 7432
Образ відьми у масовій свідомості стає все більш і більш привабливим в останні десятиліття.
“Щедрик” - найвідоміша у світі новорічна мелодія
“Щедрик” - найвідоміша у світі новорічна мелодія
 116507
Ця мелодія - не лише найвідоміша українська в світі, але, напевно, й найстаріша в світі мелодія з популярних на сьогоднішній день, оскільки народилась ще в дохристиянські часи. І оспівується в ній прихід нового, щедрого року.
Обжинки
Обжинки
 61871
Жнива скінчились. Поля густо вкриті копами. Високі навантажені гарби везуть урожай з поля додому. В той день, як дожали останню ниву, женці ходять по полю, збирають колоски, плетуть один спільний вінок з того колосся і співають.
Другий або Яблучний Спас
Другий або Яблучний Спас
 76534
Якщо «з Першого Спасу — холодні роси», то з Другого Спасу в середній смузі України вже можуть починатися приморозки, а тому й кажуть: «Прийшов Спас, держи рукавиці про запас!»
Свято Маковія
Свято Маковія
 112549
14 серпня за новим стилем в народі святкують свято Маковія, яке в церковному календарі називається днем семи мучеників Маковеїв. З цього дня розпочинається «спасівка» — піст, який триває два тижні. В цей день у церквах святять воду, квіти і мак.
Жнива
Жнива
 53415
Основа сільського господарства в давнину – це хліб, його посів, урожай та збір урожаю, і це відігравало величезну роль в житті наших предків. Кульмінацією сільськогосподарського циклу були ЖНИВА, на які селинин-господар чекав як на велике свято.
Зажинки – пошана хлібу
Зажинки – пошана хлібу
 52174
Триває в Україні збір врожаю, віддає матінка-земля людям свій найбільший скарб, яким у нашого народу здавна вважався хліб. Хліб у давнину та й до останніх часів був символом святості, радості, багатства, щастя та здоров’я.
Стрітення або Громниці
Стрітення або Громниці
 64005
У народній уяві Стрітення – це свято зустрічі Зими з Літом. Зима колись вважалася старою бабою в полатаному кожушку, приношених шкарбанах та дірявій хустині, поточеній мишами. А Літо — гарною, рум’яною дівчиною.
Чугайстер: міфічний персонаж народної поезії Карпат
Чугайстер: міфічний персонаж народної поезії Карпат
 18181
На Бойківщині забулося ім’я Лісового Діда — Чугайстра. Тут його називають просто Дідом, а на Закарпатті Ночником. Очевидно, що ім’я Чугайстрин було табуйованим. Нині ми маємо справу з осколками міфів, і в цих скельцях досить чітко видно зображення слов’янського бога Волоса-Велеса, що називався і Чугайстрином.
22 вересня – Світовид Осінній
22 вересня – Світовид Осінній
 14614
22 вересня – Світовид Осінній (осіннє рівнодення). У давнину відбувалося всенічне моління у храмі Світовида. Випікався великий у зріст людини коровай. Жрець ховався за хлібом і запитував чи люди бачать його. Почувши відповідь, казав: “Дай, Боже, щоб і на той рік хліб родив такий високий!”
Піхву вважали каналом у потойбіччя, що може затягнути в себе і вкусити
Піхву вважали каналом у потойбіччя, що може затягнути в себе і вкусити
 22178
Ніші прадіди і прабабусі найдієвішим засобом контрацепції вважали церковний піст.
Християнські свята чи язичницька віра?
Християнські свята чи язичницька віра?
 35956
Хрестити Русь і проголосити християнство державною релігією випало у 988 р. князю Володимиру Великому.
Три Великодня
Три Великодня
 48681
Весняне рівнодення здавна було важливим моментом – ключовою точкою всього кола-року. Це було і початком року, і початком дії “закону”-“порядку”, яким тоді сприймався рух Сонця у колі зодіаку і найвищим святом входження Сонця в перше (головне в той період) сузір’я зодіаку – саме тоді починалося весняне рівнодення.
9 березня - Сорочини – свято закликання птахів з вирію
9 березня - Сорочини – свято закликання птахів з вирію
 69410
За уявленнями наших предків в цей день прилітало сорок різних пташок з вирію. Птиця – це вісник весни-радості й взагалі вісник сонця. Вона побуває в повітрі, «у небі», й несе людям утіху з неба ж, від сонця.

Сторінки (всього - 7): перша | 1 |  2  | 3 | 4 | 5 | 6 | »   остання