Згадай себе!

 
Великдень символізував початок нового року
Великдень символізував початок нового року
 36048
Задовго до хрещення Русі наші пращури відзначали навесні Великдень Дажбожий. Його святкували під час весняного рівнодення.
Великдень. Паска – перехід. Писанка – письмо предвічне
Великдень. Паска – перехід. Писанка – письмо предвічне
 57076
Великдень – означає великий день, який наступає після весняного рівнодення, коли день стає довшим за ніч. У давній традиції наших предків свято Великодня припадало зразу на першу неділю після Нового року, тобто у першу неділю після 21 березня.
Колодія величаймо - Весну зустрічаймо!
Колодія величаймо - Весну зустрічаймо!
 94941
Свято Колодія — одне з праслов’янських свят, яке сягає доби Трипільської культури. Це низка обрядових дійств на честь весняного пробудження природи, відоме як Колодія, Колодка, Масляна тощо.
Статеве виховання в культурі давніх українців
Статеве виховання в культурі давніх українців
 12076
Закріплення статі відбувалося вже з перших хвилин народження дитини, передусім через дії з пуповиною. Щоб передбачити характер майбутніх занять дитини, повитуха відтинала пуповину на якомусь певному предметі.
6 грудня — Свято Велеса (Діда Мороза)
6 грудня — Свято Велеса (Діда Мороза)
 44603
Він сходить по сонячному промінню на Землю і приносить зародки багатства, врожаю, приплоду (згадаймо Діда Мороза з мішком подарунків) — це Він, наш Велес, якого треба гукати в цей день, саме так, як діти кличуть Діда Мороза й сьогодні.
Початок зимових свят
Початок зимових свят
 42489
Зі святом Введення (Введення Пресвятої Богородиці в храм), яке відзначається церквою 4 грудня, в українському народному календарі починався цикл зимових свят. На Рівненщині казали: «Введення прийде, свят наведе».
Український Хелловін або Велесова ніч: історія, традиції, обряди, прикмети
Український Хелловін або Велесова ніч: історія, традиції, обряди, прикмети
 9142
В Україні вже багато років відзначають іноземне свято Хелловін, у ніч з 31 жовтня на 1 листопада. За легендою у цю ніч душі всіх померлих приходять на землю та блукають вулицями. Дехто ставиться до його святкування вкрай негативно, зазначаючи що це «чуже», запозичене свято. Проте запозичена лише назва, адже в українців раніше був свій Хелловін.
Історія жіноцтва: Дослідження з життя українських відьом
Історія жіноцтва: Дослідження з життя українських відьом
 9179
Образ відьми у масовій свідомості стає все більш і більш привабливим в останні десятиліття.
Обжинки
Обжинки
 64358
Жнива скінчились. Поля густо вкриті копами. Високі навантажені гарби везуть урожай з поля додому. В той день, як дожали останню ниву, женці ходять по полю, збирають колоски, плетуть один спільний вінок з того колосся і співають.
Другий або Яблучний Спас
Другий або Яблучний Спас
 78801
Якщо «з Першого Спасу — холодні роси», то з Другого Спасу в середній смузі України вже можуть починатися приморозки, а тому й кажуть: «Прийшов Спас, держи рукавиці про запас!»
Свято Маковія
Свято Маковія
 115263
14 серпня за новим стилем в народі святкують свято Маковія, яке в церковному календарі називається днем семи мучеників Маковеїв. З цього дня розпочинається «спасівка» — піст, який триває два тижні. В цей день у церквах святять воду, квіти і мак.
Жнива
Жнива
 55643
Основа сільського господарства в давнину – це хліб, його посів, урожай та збір урожаю, і це відігравало величезну роль в житті наших предків. Кульмінацією сільськогосподарського циклу були ЖНИВА, на які селинин-господар чекав як на велике свято.
Зажинки – пошана хлібу
Зажинки – пошана хлібу
 53818
Триває в Україні збір врожаю, віддає матінка-земля людям свій найбільший скарб, яким у нашого народу здавна вважався хліб. Хліб у давнину та й до останніх часів був символом святості, радості, багатства, щастя та здоров’я.
Стрітення або Громниці
Стрітення або Громниці
 68278
У народній уяві Стрітення – це свято зустрічі Зими з Літом. Зима колись вважалася старою бабою в полатаному кожушку, приношених шкарбанах та дірявій хустині, поточеній мишами. А Літо — гарною, рум’яною дівчиною.
Чугайстер: міфічний персонаж народної поезії Карпат
Чугайстер: міфічний персонаж народної поезії Карпат
 22446
На Бойківщині забулося ім’я Лісового Діда — Чугайстра. Тут його називають просто Дідом, а на Закарпатті Ночником. Очевидно, що ім’я Чугайстрин було табуйованим. Нині ми маємо справу з осколками міфів, і в цих скельцях досить чітко видно зображення слов’янського бога Волоса-Велеса, що називався і Чугайстрином.
22 вересня – Світовид Осінній
22 вересня – Світовид Осінній
 15870
22 вересня – Світовид Осінній (осіннє рівнодення). У давнину відбувалося всенічне моління у храмі Світовида. Випікався великий у зріст людини коровай. Жрець ховався за хлібом і запитував чи люди бачать його. Почувши відповідь, казав: “Дай, Боже, щоб і на той рік хліб родив такий високий!”
Піхву вважали каналом у потойбіччя, що може затягнути в себе і вкусити
Піхву вважали каналом у потойбіччя, що може затягнути в себе і вкусити
 25758
Ніші прадіди і прабабусі найдієвішим засобом контрацепції вважали церковний піст.
Християнські свята чи язичницька віра?
Християнські свята чи язичницька віра?
 43212
Хрестити Русь і проголосити християнство державною релігією випало у 988 р. князю Володимиру Великому.
Три Великодня
Три Великодня
 50932
Весняне рівнодення здавна було важливим моментом – ключовою точкою всього кола-року. Це було і початком року, і початком дії “закону”-“порядку”, яким тоді сприймався рух Сонця у колі зодіаку і найвищим святом входження Сонця в перше (головне в той період) сузір’я зодіаку – саме тоді починалося весняне рівнодення.
9 березня - Сорочини – свято закликання птахів з вирію
9 березня - Сорочини – свято закликання птахів з вирію
 72590
За уявленнями наших предків в цей день прилітало сорок різних пташок з вирію. Птиця – це вісник весни-радості й взагалі вісник сонця. Вона побуває в повітрі, «у небі», й несе людям утіху з неба ж, від сонця.

Сторінки (всього - 7): перша | 1 |  2  | 3 | 4 | 5 | 6 | »   остання