НОВИНИ

 Всі новини   Рубрики   “Економіка” 


Чи можливе розірвання газової угоди з RosUkrEnergo

14:28, 27 квітня 2006 р.  11110
Джерело: Віталій Кульчевич, Центр досліджень політичних цінностей

26 квітня газета «Известия», яка входить в холдінг «Газпром-медіа», повідомила, що бенефіціаріями 50-відсоткової частки Raiffeisen Investment AG у компанії RosUkrEnergo є два громадянина України – Дмитро Фірташ (90% акцій) та Іван Фурсін (10%), наближені до Семена Могилевича, якого підозрюють у кримінальних оборудках.

У зв‘язку з цим Центр досліджень політичних цінностей звернувся до політичних експертів із питанням: «Чи можливе розірвання газової угоди українською владою, якщо підтвердиться інформація, що власники RosUkrEnergo належать до близького оточення Семена Могилевича?»

Віктор НЕБОЖЕНКО (керівник соціологічної служби «Український барометр»):

„Я не думаю, що хтось зізнається - або Могилевич, або ті, хто з ним співпрацює, - у якихось контактах. Всі прекрасно розуміють морально-правовий статус цієї людини, тому навряд чи треба чекати розриву договору. Швидше за все, це початок якоїсь боротьби напередодні нового прем'єр-міністра або чергова спроба ревізії газової угоди, підписаної взимку, що має такі суперечливі оцінки. Що стосується конкретних прізвищ, то я думаю, що підтверджень не буде. Я думаю, що це частина піар-кампанії за денонсацію газової угоди, тому що прізвища там могли бути будь-які. А Могилевич - це така собі фігура-страшилка, прив'язка до якої дозволяє зруйнувати авторитет будь-якого політика або бізнесмена. Тому треба чекати продовження”.

Олесь ДОНІЙ (голова Центру досліджень політичних цінностей):

„Причетність власників «Росукренерго» до сумнозвісного Семена Могилевича не доведена. Достовірність інформації ще варто перевірити. Витік інформації не обов’язково відбувається з метою розривання угод. Відбувається повномасштабна дискредитація українського керівництва. Хтось зацікавлений вказати на те, що українська влада (з Ющенком на чолі) не гребує сумнівними структурами з кримінальним відтінком. Теоретично, все це може робитися під гаслами «очищення влади», а практично вестиме до її ослаблення. Щось аналогічне відбувалося після «касетного скандалу». Теоретично все робилося тоді з метою очищення влади, а на практиці Росія намагалася скористатися ослабленням українського Президента й посилити власну присутність в Україні. Для української влади вся історія з «Росукренерго» має бути повчальним уроком. Непрозорість процесу вже нашкодила владі. Не секрет, що українська влада володіє інформацією щодо власників «Росукренерго» (в протилежному випадку можна б було говорити про абсолютну некомпетентність влади, яка вручає газовий зашморг у руки анонімної структури), але не вважає за доцільне піддавати гласності. А там, де є непрозорість, там поживний грунт для різноманітних чуток. А чутки можуть бути болючими”.

Володимир МАЛИНКОВИЧ (директор Українського відділення Міжнародного інституту гуманітарно-політичних досліджень):

„Я думаю, що це повідомлення не нове, і воно вже підтверджувалося. Все ж таки на сьогодні це малоймовірно, тому що треба не просто, скажімо так, скасувати RosUkrEnergo як посередника - треба знайти йому заміну. Тому я б сказав так, що треба вести переговори про можливу заміну посередника, тієї фірми, що буде забезпечувати постачання газу. От це було б більше м'яким рішенням. А домагатися зараз скасування - означає домагатися перегляду всіх угод від 4 січня. Це може погано для нас скінчитися, тому що дотепер, і це я хотів би підкреслити, не підписана міжурядова угода з Росією про те, що Росія буде гарантувати нам транзит туркменського й середньоазіатського газу в Україну. Поки не підписаний черговий протокол, ми навіть судитися не можемо, тому що ми в будь-який момент можемо виявитися без імпортного газу, що для нас буде катастрофою. Тому треба в принципі цю тему піднімати, треба прагнути до того, щоб замінити посередника на більше коректного й респектабельного. Але робити це треба не ривком, а поступово, попередньо заручившись протоколом про гарантії надходження туркменського газу в Україну від Російської держави. От тільки після цього можна всерйоз займатися всіма цими питаннями. Якщо ми займемося зараз розривом угоди, ми виявимося точно в тій же ситуації, що були 1 січня 2006 року, коли газу не буде, і ми будемо змушені красти газ, що йде у Європу, що не сподобається не тільки Росії, але і Європі”.

Володимир ФЕСЕНКО (голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента»):

„Я чув і читав про це: йдеться не про власників, а про бенефіціаріїв. А хто є реальним власником української частини RosUkrEnergo, я думаю, що питання відкрите й це потрібно з‘ясовувати. Сама наявність такої інформації в принципі дає нову можливість розслідувати ситуацію навколо RosUkrEnergo й ухвалювати відповідні політичні рішення. Я думаю, що такі рішення, так чи інакше, будуть розглядатися вже новим урядом. Але справа не лише в тому, хто пов‘язаний з Могилевичем, а ще й у тому, що потрібно вибудовувати нові відносини з «Газпромом» так, щоб дійсно не було підстав для тиску на українську сторону. А ми вже бачимо, що взаємини між «Газпромом» і туркменським керівництвом також розвиваються шляхом тиску на українську сторону й погіршення переговорних позицій України в газовому питанні. Треба розв‘язувати це питання таким чином, щоб не було посередників із сумнівною репутацією”.

Павло ЦИРУЛЬ (фінансовий аналітик Центру екстремальної політики):

„Думаю, що в кожному разі договір не буде розірваний, інакше на Україну чекає не один міжнародний суд. Я думаю, що Росія може собі дозволити в буквальному значенні тероризувати Україну тим фактом, що з нею можна підписувати документи, а потім легко скасовувати. А що стосується Семена Могилевича, думаю, що цей факт уже давно відомий, але, може, не широким колам”.


 Повна версія


 
 Facebook
 Коментарі